Анна АХМАТОВА (в перекладі Едуарда Рахімкулова)

* * *

Молюсь на промiнь iз вiкна –
Блiдий, тонкий, прямий.
Я зранку зцiпила вуста,
А серце – стугонить.
Позеленiла стерта мiдь
На рукомийки тлi,
Та в нiй цей промiнь так горить,
Що весело душi.
Невинний зовсiм i простий
В надвечоровiй млi,
Але в капличцi цiй пустiй
Вiн мов дарунок золотий –
Розрадою менi.

***

Джерело: Едуард Рахімкулов.