ВЕСНА

О.Скрипка

Я піду до річеньки стрічати зірочки,
Зазирать як падають, ловити їх жменями.
Наберу у пазуху оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний, зрадію до смерті.

Поженусь за райдугой, злечу по-під хмарами,
Передам по радіо: "Прощай, рідна Батьківщино".

Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна вгамує.
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.

Я біду не вижену, сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимся, заведемо бесіду.
Наберусь хороброщів, спитаю у горя,
Чи мене не викине упасти у море?

Забіжу до Зіночки, хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно, поділюся жалощами.

Всесвіту пронозливий, відкрий правди трішечки:
"Чи мене не вистачить загинути по весні?"
 

Бу-бу-буй, бу-бу-бу-бу-бу-буй.