* * *

Падаю з гори птахом
В зелені кучері.
Дощами трави пахнуть…
Село, ти спиш?..
Ти змучене…
А завтра — Зелена неділя.
А я привела надії,
Бо що б я без них діяла?..
Спи.
Я гладитиму твої плечі
Згорбатілі, напрацьовані.
Добре, що є вечір
На світі цьому…
Добре, що є мама
І ти, село кохане.
Спи.
А на світанні
Все мені розкажете:
Кому принесли лелеки,
Кого поховали
І чому мені так легко
На серці стало?..
Тихше… Тихше —
Схилилася тиша
Над колискою гір,
Як мати.
Дощами трави пахнуть…
Спати… спати…

* * *