* * *

Останній привіт тобі, мила,
З-за грат, з-за решітки я шлю,
Бо завтра-позавтра, дівчино моя,
Ти знаєш, на що ятут жду.

Розвіялись мрії-кохання,
Хоч може,хоч може не всі.
Чи тямиш слова ці останні,
Вкраїно, — життя лиш тобі!

Ти підеш в далекі табори,
Хоч важко там буде тобі,
Та щезнуть дні горя, недолі —
Ти вернешся знов до сім’ї.

А я тут з друзями останусь
На сторожі рідних гробів
І духом вітатиму волю,
Що прийде на вістрях мечів.

А як же народ відсвяткує
Всенародне свято весни,
Тоді, моя мила, молитвою
Про душу мою спом’яни.

Прохання ще маю до тебе :
Як мати моя ще жива,
То скажеш, дівчино, від мене
Ще тії останні слова.

“Я, мамо, під кнутами ката
Своєї душі не зламав,
Як стали судити прокляті,
Пощади, життя не благав.

Спокійно я ждав тої хвилі,
Коли на розстріл поведуть.
Ах, мамо, це все для Вкраїни,
Не тям мені, біль цей забуть!”

***

Джерело: Олесь Боднар.