* * *

Ми їдем в край, далекий край
На Сибір чи в Алтай, а місто Львів,
Коханий Львів, прощай, прощай, прощай.
Прощайте ви мої друзі, не поминайте зле
Згадайте ви як ми в тюрмі ділились сухарем.
Сьогодні ти, а завтра я, нам доля всім одна.
Цю гірку чашу мук-терпінь ми вип’ємо до дна.
Прийде ще час, мине для нас ненависна тюрма
І усміхнеться ще й до нас Україна вільна.

***

Джерело: Олесь Боднар.