***

Тужно грала чудовая скрипка,
Сумно звуки в далечінь неслись,
Бідне серце у грудях боліло,
Тільки сльози котилися вниз.

Розлучалась закохана пара,
Бо на неї прийшла вже пора
“Будь здорова, дівчино кохана,
У повстанці відходжу вже я”.

І гукнула далеко гармата,
А на стійці із крісом стрілець
Згадав вечір чудовий, дівчину,
Й тії сльози, що лилися вниз.

***

Джерело: Олесь Боднар.