***

Засинає Чорний ліс, сонечко вже сіло,
Тихо-тихо навкруги, спить Вкраїна мила.
Не щебече соловей у вишневім гаю,
Там дівчина край води сльози утирає.

А дівчиноньку оту, Україну-мати,
Нема кому боронить, кому захищати.
Ой, Степане, батьку наш, веди нас до бою
За Вкраїну рідную підем за тобою.

Україну ми спасем і вона засяє
В жовтім відблиску шабель і блакитнім сяйві.
Тільки сивий, старий дід стиха щось шепоче:
Як поборем москалів, жити ся захоче!

***

Джерело: Олесь Боднар.