СОТНЯ “ВОВКІВ”

“Шануймося, хлопці, бо ми того варті,
Шлях нас не трафить, коли ми разом!” —
Так крикнув нам сотник і першим відправив
Пекельний дарунок, відкривши вогонь.

Приспів:
А скоростріл щебече, не змовкає,
Гранати рвуть, шматують на куски,
Сьогодні бій останній приймає
Криваве свято сотня “Вовків”.

Нас обложили, мов на полюванні
Зігнали псів, поставили кордон,
Але ще жоден “вовк” так просто не спочив,
Якщо він зуби кров’ю ворога не змив.
Але ще жоден “вовк” так просто не сконав,
Якщо він смаку крові не пізнав.

Хай згинем ми, та ворогу ніколи
Не знищить дух, що в сотні панував,
Той дух, що нас підняв під стяг свободи,
Бо жоден “вовк” ще в рабстві не вмирав.

А “вовченята”, що прийдуть за нами
Той стяг свободи з наших рук візьмуть.
І стрімголов, розкидавши кордони,
Вже ріки крові вражої течуть.

***

Джерело: Олесь Боднар.