Марта ТАРНАВСЬКА

НАД СИНІМ ОКЕАНОМ

Над синім океаном
зустрінемося рано,
як вийде сонце на обрій.
Послухаєм, як море
із берегом говорить,
чи день віщує нам добрий?

Чи чуєш: немов хтось кличе.
Чи чуєш: чайки кигичуть.
Чи чуєш, як шепче вітер?
Чи чуєш, як пахне літо?

Чи чуєш, як шум колише?
Чи чуєш, як дзвонить тиша?
Чи чуєш удар прибою?
Чи чуєш, що я з тобою?

Знайду для тебе мушлю,
що має моря душу —
візьми на спогад про мене:
в ній житиме це літо
і все, що тут прожито,
і мрія наша шалена.

Чи чуєш: немов хтось кличе.
Чи чуєш: чайки кигичуть.
Чи чуєш, як шепче вітер?
Чи чуєш, як пахне літо?

Чи чуєш, як шум колише?
Чи чуєш, як дзвонить тиша?
Чи чуєш удар прибою?
Чи чуєш, що я з тобою?

1972?