Анна АХМАТОВА
(в перекладі М. Тарнавської)

Анна Ахматова
Сегодня мне письма не принесли…

* * *

І знов мені листа не принесли:
Невже забув, невже кудись поїхав?
Весна дзвенить, як срібні трелі сміху,
У гавань з моря кораблі прийшли.
І знов мені листа не принесли…

Він був зо мною зовсім ще недавно,
Ласкавий, і закоханий, і мій,
Та це було тоді ще — узимі,
Тепер весна — і смуток непоправний.
Він був зо мною зовсім ще недавно.

Я чую трепет лагідних смичків,
Мов передсмертний біль, по струнах б’ється
І страшно так, що серце розірветься,
Не допишу я ніжних цих рядків…

***