Неоніла СТЕФУРАК

* * *

Саркофаг єгипетської жриці,
персні і браслети — проминання
в амфорі, надщербленій віками,
зернятко зчорніле і сухе…
Скільки нам лишилося любити,
пане мій, володарю останній,
у нейтронно-атомному віці,
серед штампів, швидкостей і схем?

Скільки нам лишилося втішатись?..
Квапишся, в тролейбусі зникаєш,
в тлумі розчиняєшся — безликість
не тебе одного проковтне…
Скільки нам лишилося блакиті?
Поки ми над світом пролітаєм,
пане мій, володарю останній,
захисти крилом своїм мене.

***