Остап СЛИВИНСЬКИЙ

(три святі)

оце свята Юліяна
що садила полин біля п’ят Господа

її криниця то бездонний човен
в якому стернують сплячі

ти водиш сюди п’ятнадцятьох мисливців
що мають тебе звоювати

але один промовляє слова свої так як спускають хортів
і не прикладається до води

другий ступає так як чернець що востаннє заходить в покої сестри
і не прикладається до води

а третій той що всередині
слухає найменше у світі море

о Юліяно прийди

......................................................................................................................

оце свята Текла
що садила маслини біля п’ят Господа

великий палець її проти звіра
а вказівний проти спокусника

її рука копає пивницю
для п’ятнадцятьох твоїх пересмішників

її слова як вівці що перепливають озеро
з котрих остання молока найповніша

онде шістнадцятий з-поміж отих пересмішників
хитає у грудях два серця і не може на той бік перейти

о Текло не відвернися прийди

......................................................................................................................
оце свята Євфросинія
що садила лілеї біля п’ят Господа

над вояками вона виростала вітрилом
і оберталася жорном над ложами їх постарілих за ніч наречених

вона борошно і вода і завпокійні хліби
жах візника що опівночі минає шпиталь

і розпач тої що народжує самотньо на березі ставу і радість її
і німота всохлих плодів смокви

тут кожен зі спраглих вздрить жінку
що п’є з іншого боку води

і тільки один з них стоїть під муром криниці ніби під мурами Єрусалиму
і неспроможний зазирнути туди

о Євфросиніє не погордуй ним прийди

......................................................................................................................

свята Юліяна свята Текла
свята Євфросинія
мої голоси то поставлений серед пустелі трисвічник

***

Джерело: Юрій Мачуха.