Яків ЩОГОЛІВ

НЕВОЛЯ

Дайте мені коня мого,
      Дайте вороного;
Пустіть мене, пустіть мене
      В поле на дорогу.
Я уздою золотою
      Коня зануздаю;
Вітром буйним пронесуся
      До рідного краю.
Кінь козачий — не ледачий —
      Полетить до стану.
Між хатами, курінями,
      Як вкопаний, стане.
Та й скочу я з вороного,
      Землю поцілую,
З горілкою до губ моїх
      Чарку притулю я.

Тихо, тихо… Нема коня,
      Нема вороного, —
Не пускають козаченька
      В поле на дорогу.
Понесеться пан кошовий
      Без мене на січу;
Зійде сонце в чистім полі —
      Я його не стрічу.
Буде буйно шабля гостра
      Ляха, турка бити,
Будуть з гиком запорожці
      По морю летіти…
Ой коли б хто подав мені
      Коня вороного,
Ой коли б хто пустив мене
      В поле на дорогу!..

***