XLV.

Два інші — це повітря і вогонь,
Оба з тобою, де би я не жив;
Це мисль й бажання у мені, либонь,
Раз є, раз їх нема від руху зрив.
Коли бистріші елементи ці
Пішли до тебе — післанці мої,
Моє життя без них з двома в житці,
Потоне в смерть, до мелянхолії.
Поверне композиція життя,
Як вернуться від тебе післанці
І, повернувшись, принесуть знаття,
Що ти здоровий — добрі вісниці.

Сказавши те, радію, та не рад,
Сумую й посилаю їх назад.

* * *

The other two, slight air and purging fire,
Are both with thee, wherever I abide;
The first my thought, the other my desire,
These present-absent with swift motion slide.
For when these quicker elements are gone
In tender embassy of love to thee,
My life, being made of four, with two alone
Sinks down to death, oppress'd with melancholy;
Until life's composition be recur'd
By those swift messengers return'd from thee,
Who even but now come back again, assur'd
Of thy fair health, recounting it to me:
    This told, I joy; but then no longer glad,
    I send them back again, and straight grow sad.