ВЕСНЯНКИ
волонтера новітніх племінних війн на прізвисько Кайзер

1.

Ця остання весна
теж не буде моєю,
я ніколи й нікого
не любив навесні.
Я довіку жених
нареченої цеї,
у фаті її вітер
від жалю знавіснів.

Дикі орди заходять
у звойоване місто,
вже не стримує зойки і сміх
сутінкова печаль.
Панно весно, й для мене,
невідома невісто,
панно весно,
на мить хоч відслоньте вуаль!

***