* * *

А в місті лунко лупають каштани,
банальна свічка суму стиха тане.

Як завжди, восени вертаюся до себе,
тепер ця ніч стрічає нас обох,
але я чую шерхіт листя,
а це не можна чути вдвох.
Я чую, в місті лупають каштани,
моя самотність не розтане.

***