ВІЗІЯ

До нас іде сумлінний прокуратор,
наш зір стомився від хаосу,
ми знову прагнемо величного порталу,
волхви його стрічками обів’ють,
і легіонам встелиться шовкова путь.

За легіонами спорохнявів пісок,
спізнають наші юнки насолоду
непевності і місячної млості,
і їхня пристрасна трояндна ніжність
покличе нашу кров.

І знов у панцирі закута наша совість,
і кам’яніють щелепи натомість.

***