СТРІЧАННЯ

На сонці пахне споришем,
на смітники виносять клопіт.
Сьогодні цноту збережем,
трива весняний допит.

Гаям на втіху,
на жалі садам
тобі свій смуток не віддам.
Ні, я не з’їхав,
я — приїхав.

Зустрінь, як можеш,
все одно, я весь тут,
моєму смутку сміхом не поможеш
і ні при чому всесвіт.

Така любов,
коли того бажаєш.
Якусь забуту мить напружено лелію.
Стрічаємося:
ти мене втішаєш,
а я тебе жалію.

***