ВІЗІЯ

Граційним рухом втіленої смерті
свій келих тіла піднесла,
і простирадла по душі простерті,
і заголилась білизна стола.

Укохано, манірно, безпросвітно
лунала музика з вечірнього трюмо.
Вімкнути світло прошу — темні вікна.
Ти перевірила замок.

***