Тарас Петриненко

МИ НЕ ЗАКІНЧИЛИ РОЗМОВУ

Роки розлук і тихі втрати —
Життя завжди бере своє.
Воно забрало наше свято,
Тепер назад не віддає.

Та я вертатимуся знову
В печальні спогади твої.
Ми не закінчили розмову,
Давай продовжимо її.

Сьогодні не кажи мені "прощай",
Постривай, зачекай.
Я так хотів тобі принести рай —
Приніс біду.
Тобі зі мною горя через край,
Вибачай, вибачай.
Як тільки скажеш ти мені "прощай",
То я піду.

Чи це образа випадкова,
Чи так розкладено пасьянс,
Ми не закінчили розмову,
Вона для нас єдиний шанс.

Ми не закінчили розмову,
Нам не уникнути цього,
Я вже сказав останнє слово,
Чекаю вироку твого.

Сьогодні не кажи мені "прощай",
Постривай, зачекай.
Я так хотів тобі принести рай —
Приніс біду.
Тобі зі мною горя через край,
Вибачай, вибачай.
Як тільки скажеш ти мені "прощай",
То я піду.

***

Джерело: записано з аудіокасети.