Галина ПАЛАМАРЧУК

* * *

Не залазь у минуле-майбутнє,
Не залазь, бо то — темний ліс.
Син в горняточку кави наперсток
Невідь-звідки приніс.
Вийми руки з прання-обшивання
І зітхни, зітхни і всміхнись.
Впала хмара, гроза впала рання
На асфальт пересохлий ниць.
Обізвалось тривожно все зразу.
В хату діти знадвору летять.
як ці краплі блищать! Це життя
Так палає на зламі часу.

***