Галина ПАЛАМАРЧУК

* * *

я сьогодні дивлюся на світ, але світа не бачу.
я сьогодні весь день тільки схлипую тихо і плачу.
Не піднесло життя ані квітки задарма, ні слова.
Манна пада на когось, на мене — одвійки, полова.
Все б нічого, та гірко, коли душу, як гуску тлусту,
Ухопивши за крила, у дровітні січуть на капусту.
Все б дарма, та нестерпно, що Твій дар, милосердний Отче,
Їм даю за окрайчик, та ніхто його брати на хоче.

***