Олексій ОНУФРІЄНКО

* * *

Якось мені здалося, що пам’ять — це стародавня інкунабула з роками, немов
Померхлими від часу, до мозку намертво приладженими листами,
Що складаються в химерні оригамі. Я
Перебираю події минулих днів — ці нескінченні низки-голоси поснулих мертвих мов —
Але скоро зрозумію, що вони є лише квітами-міражами,
Які призначалися для незакінченого кимось гербарію.

1998, 10-12 червня 1999