Олена НЕКОРА

ЛIТО

Спливає липень медом у лiси
варити трунок iз язицьких трав.
I п’яне зiлля гине вiд коси,
щоб розчинитись в хтивостi заграв,
коли горячi жадiбнi вуста
iмлу ранкову смокчуть i росу,
i день новий до себе пригорта
землi нiчну незайману красу.

***