ПРИМІТКИ ДО ПОЕМИ Л.МОСЕНДЗА
"ВОЛИНСЬКИЙ РІК"

¹ Пеґас — у старовинних греків казковий крилатий кінь, тепер — символ поетичного надхнення.

² Парнас — гopa в Греції, де, за старовинними греками, мали жити Музи — богині мистецтва.

³ Гемісфера — півкуля.

⁴ Кобеляки — колись мале, тихе полтавське місто: сим­вол провінції.

⁵ Пленер — малярська назва для праць з одкритого простору, взагалі — околиця, країна.

⁶ Цербер — у старовинних греків казкова почвара, що стерегла царства мертвих, тепер символ кожного пересадного доглядача.

⁷ Заборона ця була виписана на прикордонних стовпах деяких сусідів із Францією, німецьких держав, за часів французької революції, наприкінці XVIII в.

⁸ Конвент — установчі збори першої французької революції наприкінці XVIII в., що вславилися революційною непіддайністю.

⁹ Шеньє Андре — молодий i талановитий французький поет (1762—1794), страчений на наказ революційного трибуналу конвенту. Лявуазьє Антуан — (1743—1794) великий французький учений тієї ж доби, що загинув так само, як i Шеньє.

¹⁰ Haґан — система російського військового револьвера

¹¹ Гумус — перегнилі сучастки всього існуючого на землі, що творять Ґрунт.

¹² Патос — піднесений, часом штучний, настрій промови.

¹³ Прелеґент — промовець.

¹⁴ Девіз — гасло, клич.

¹⁵ Герць — військовий двобій, дужання.

¹⁶ Скерцо — музичний твір бурхливо-фантастичного змісту.

¹⁷ Ґете Вольфґанґ (1749—1832) — найбільший німецький поет.

¹⁸ Сильвети — обриси.

¹⁹ Кагла — комин; за волинськими віруваннями до кагли ховаються русалчині діти під час завірюхи й гpaються там.

²⁰ Вижель — порода псів до полювання.

²¹ Птах-шостикрил — казковий птах староукраїнських вірувань.

²² Року 1410-го з’єднані збройні сили Литви, України й Польщі розбили біля міста Грюнвальду в Східній Прущині військо німецьких лицарів.

²³ Криве-Кривейто — у старовинних литвинів головний жрець i суддя. Вайделоти — жерці.

²⁴ Тевтони — інша назва для німців.

²⁵ Витовт — литовський князь, переможець під Ґрюнвальдом.

²⁶ Перкун — литовський поганський бог.

²⁷ Дайнос — пісня.

²⁸ Ропша — торф.

²⁹ Теляги — лицарський панцер.

³⁰ Те Деум… — початок церковної врочистої пісні-подяки, взагалі церковна відправа на подяку.

³¹ Універсал — публічиий наказ, оголошення володаря.

³² Фаетон — люксусовий екіпаж.

³³ Велс Герберт — (1866—1946) — англійський письменник, що в одному iз своїх фантастичных романів описує машину, якою можна мандрувати в часі.

³⁴ Матла — хвіст.

³⁵ Едем — рай, взагалі вигідне й приємне місце.

³⁶ Авраамле лоно — церковно-слов’янський вираз, на означення місця упокоєння праведних душ.

³⁷ Самійленко Володимир — український поет сатирик XIX—XX в.

³⁸ Октава — віршова форма, що нею, напр., написана ця поема.

³⁹ Ґастролі — гостинні театральні виступи; тут іронічно.

⁴⁰ Сінбад — моряк — постать із арабських казок.

⁴¹ Ґобі — пустеля в середущій Aзії.

⁴² Бран — полон.

⁴³ Копистка — довга куховарська мішалка.

⁴⁴ Дон Кіхот з Манчі — герой роману еспанського письменника Міґуеля Сервантеса (1547—1616).

⁴⁵ Санчо Панса — Дон Кіхотів слуга з того ж роману.

⁴⁶ Ґанч — хиба, недостача, помилка.

⁴⁷ Малим належить царство Боже — вислів Христа про дітей.

⁴⁸ Туберози — рід квітів.

⁴⁹ Той, що з Асізі — св. Франціск Асізький, опікун тварин.

⁵⁰ Дідух — солом’яний околiт, що йото на Свят-вечір ставлять на покуті; залишок староукраїнських поганських вірувань.

⁵¹ Mapiїн тихий син — Христос.

⁵² Оплатки — тоненькі тістові платівки, у костелі свячені, що їх у католицьких родинах переломлюють члени родини при свят-вечірніх побажаннях.

⁵³ Тріє Царі — три царі зі сходу, що, за євангелією принесли немовляті Христові дарунки.

⁵⁴ Ірод — цар жидівський, що, за Євангелією, хотів забити немовля-Христа й тому св. Родина мусіла від нього втікати.

⁵⁵ Перераховано головних богів староукраїнських поганських вірувань, що їхні імена ще досі жиють у колядках.

⁵⁶ Дажбожі внуки —старовинна назва українців від бога Дажбога.

⁵⁷ Деревляни — староукраїнське плем’я, що заселяло Волинь. Іконостас — в церкві стіна перед олтарем.

⁵⁸ Посівайла — поздоровлювачі з новим роком, що при тому обсипають хату — посівають — мішаниною всілякого збіжжя.

⁵⁹ Водохрища-Йордані — церковний звичай свячення води на ріках, саме на свято хрищення Христа, 6-го січня.

⁶⁰ Голодна кутя — вечір перед водохрищами.

⁶¹ Віск стоплено… — на різдвяні свята по селах топлять віск і по взірцях, які виходять, ворожать, особливо дівчата, про видання.

⁶² Вечерниці — посиділки — Beчіpнi до пізна зібрання молоді взимку, на яких, при (ручних працях, забавляються співом і оповідями.

⁶³ Одіссей — герой старогрецьких леґенд, що його одного разу хотіли причарувати співучі діви-сирени.

⁶⁴ Ітака — грецький ocтрів, Одіссеєва батьківщина.

⁶⁵ Виють Грішники — староукраїнське вірування, що зимові заметілі походять од чинности пекельних сил.

⁶⁶ Химера — старогрецька почвара.

⁶⁷ Тормоз — по-російськи гальма; так прозивали сучасники реакційного російського царя Миколая I-го(1825—1855); скінчив самогубством.

⁶⁸ Москаль — так на Сх. Україні звуть північно-східний вітер.

⁶⁹ Аґґельське сонмище — церковнослов’янський вислів — чортова юрма.

⁷⁰ Декабристи — члени таємної організації, що за наказом царя Миколая 1-го були покарані на горло 1625 р.

⁷¹ Перше повстання — перше польське повстання проти pосійської окупації р. 1831, жорстоко здавлене.

⁷² Мастєр дєл заплєчних — старша російська назва для ката; так були прозвали генерала Муравйова, що здушив І польське повстання.

⁷³ Насильне навертання до православ’я українських греко-католиків під Москвою, головно на Холмщині й Волині р. 1830.

⁷⁴ Достоєвський Федір (1821—1881) — славний російський письменник українсько-білоруського походження; був на засланні.

⁷⁵ Архангели — ангельський чин, що скликатиме сурмою на страшний суд.

⁷⁶ Освободитель — визволитель — урядовий титул, що дістав був цар Олександер II, син Миколи 1-го, за звільнення селян від кріпацтва. Але скупо наділені землею українські селяни ставали часто знов батра­ками поміщиків.

⁷⁷ Тащіть i нє пущать — тягти й не пускати — насмішливе гасло російської влади.

⁷⁸ Hiгiліст — так у Pociї часів царя Олександра ІІ-го (1855—1881) звали прихильників скрайніх революційних партій.

⁷⁹ Бакунін Михайло (1814—1876) російський революціо­нер, основник анархізму.

⁸⁰ Куди Макар телят жене — в Pociї іронічний вираз для заслання.

⁸¹ Слуки — ще бекаси — перелетні птахи ранньої весни на яких залюбки полюють.

⁸² Камергер — придворний чин.

⁸³ Ловелас — герой роману англійського письменника Ричардсона з XVIII в., переносно — бабій.

⁸⁴ Смольний інститут — за царських часів школа й пансіон у Ленінграді для шляхтянок.

⁸⁵ Метреса — коханка.

⁸⁶ Олександрит — уральський самоцвіт, ще дорожчий від діяманту.

⁸⁷ Руни — знаки, що їx уживали прадавні слов’яни.

⁸⁸ Дажбожичі — поганські боги, діти Перуна-Дажбога.

⁸⁹ Фіміям — пахущий сумішок, що його привозили з Biзантії для кадження в храмах.

⁹⁰ Паполома — візантійська золототкана тканина.

⁹¹ Євангельський вираз у церковнослов’янській мові, що значить: дух ширяє де хоче.

⁹² Амвон — церковне підвищення, на якому стоїть олтар; апостол — історія апостолів, що читаєься при богослуженні.

⁹³ Клирос — церковне підвищення для хору.

⁹⁴ Сафіровий — темносиній, як самоцвіт, сафір.

⁹⁵ Лютня — струнний інструмент.

⁹⁶ Морґенштерн Хрістіян і Рільке Райнер Марія — знані німецькі поети XIX—XX в.

⁹⁷ Мізерере — латинський церковний спів покутливого змісту.

⁹⁸ Iгумен — керівник манастиря.

⁹⁹ Спудей — староукраїнська назва студента.

¹⁰⁰ Острожська доба — часи на Волині в XVI в., коли існував у м. Острозі славетний український університет.

¹⁰¹ Бон-мот — з франц. дотеп, жарт.

¹⁰² Декамерон — збірка дотепних оповідань італійського поета Боккаччо (1313—1375).

¹⁰³ Вирій — країна, куди відлітають на зиму птахи.

¹⁰⁴ Веселиками треба за волинськими переказами звати весняних журавлів, щоб не журитися.

¹⁰⁵ Стефанович Олекса — сучасний український поет.

¹⁰⁶ Поклони — вечірнє богослуження в час передвеликоднього посту, на якому читається, з доземними по­клонами, молитва Єфрема Сирина.

¹⁰⁷ Закінчення молитви Є. Сирина.

¹⁰⁸ Синкліт — з грецького — збори, рада.

¹⁰⁹ Так примовляють, коли свяченою, за тиждень до Великодня, лозою, шмагають один одного, особли­во ж дітей, “щоб здорові були”.

¹¹⁰ Так кажуть, коли весною тепле повітря тремтить над землею.

¹¹¹ Четвер зелений, жильний, чистий, страсний — все це назви четверга перед Великодньою неділею.

¹¹² Страсті — вечірнє богослуження на страсний четвер, на якому читаються 12 євангелій про муки й смерть Христа. При читанні стоять вірні із свічками в руках.

¹¹³ Царські ворота — двері в іконостасі, що сполучають олтар з останнім церковним простором.

¹¹⁴ Ґолґота — місце Христових мук i смерти.

¹¹⁵ Кодня — містечко на Волині, де у XVIII в. pociйсько-польський суд засуджував на тортури й смерть гайдамаків.

¹¹⁶ Паперть — церковний ґанок.

¹¹⁷ Ґном — карлуватий чоловічок, що стереже з ліхтариком гірських скарбів.

¹¹⁸ Свічкою, з якою стоять на страстях, начаджують того ж вечора в хаті хреста на стелі.

¹¹⁹ Бройґель — кілька флямандських Mалярів ХVI — XVII в., славних своїми побутовими картинами.

¹²⁰ Ґарґантюа й Пантаґрюель — герої одноіменного роману франц. письменника Франсуа Раблє з XVI в.: аматори випити й закусити.

¹²¹ Арбітер — суддя, знавець.

¹²² Баба — великодне печиво, що іноді так високо схо­дить у печі, що його тяжко звідти вийняти.

¹²³ Кулінарія — мистецтво приправи страв.

¹²⁴ Драй-Хмара — український поет, що загинув у 40-их роках на засланнi і в голодній уяві списав українські добірні страви.

¹²⁵ Стук-стук хрестом—при нічному великодньому богослужінні священик cтryкaє хрестом у церковні двері, які відчиняють на спомин про розкриття Христового гробу.

¹²⁶ Орифляма — корогва, прапор переможця.

¹²⁷ Яства — з церковнослов’янського, страви.

¹²⁸ Єґомосць — з польського, староукраїнський титул священиків на Правобережжі.

¹²⁹ Ксьондз-пробощ — у католиків поляків титул священика пapoxa.

¹³⁰ Вєльканоц — назва Великодня у поляків.

¹³¹ До Риму, за католицькою леґендою, відлітають на час страсного тижня костельні дзвони.

¹³² Рахманська леґенда у різних, відмінах є поширена по цілій Україні.

¹³³ Тома Неврний — апостол, що сумнівався у Христове воскресення.

¹³⁴ Жизнь — староукраїнська назва життя.

¹³⁵ Тризна — староукраїнські поминки померлих.

¹³⁶ Тропар — рід церковної пісні.

¹³⁷ Проводи — поминки померлих.

¹³⁸ Гетьман-Вигнанець — гетьман Іван Мазепа (1643— 1709). Бунчук — кінський хвіст на довгому держаку— ознака гетьманської влади.

¹³⁹ Молдавщина — частина сучасної Румунії.

¹⁴⁰ Празькі шанці — укріплене передмістя Варшави Праґа, що його населення російський генерал Суво­ров наказав після штурму вирізати р. 1794.

¹⁴¹ Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи, що її населення російський генерал Меншиков наказав піс­ля штурму змасакрувати р. 1709.

¹⁴² Корсиканець — французький імператор Наполеон I, що походив з Корсики (1769—1821).

¹⁴³ Бородіно — село біля Москви, де р. 1812 був французько-російський бій.

¹⁴⁴ Ляйпціґ — мicтo в Німеччині, де р. 1813 війська протифранцузьких союзників розбили війська Наполеона.

¹⁴⁵ Байкал — найбільше озеро Сибіру, де в околиці є місця примусових праць у руднях.

¹⁴⁶ Лета — у старовинних греків ріка в країні мертвих, що її вода дає забуття душам умерлих.

¹⁴⁷ Пантеон — у старовинних римлян храм для богів цілого світу; взагалі ж місце, де почитуються геройські предки.

¹⁴⁸ Непіддайні королі — галицько-володимирські королі, що не хотіли пристати на унію.

¹⁴⁹ Берладники-ізгої — українські князі XII в., що, шукавши уділу поза Україною, були вигнанцями, iзгоями. Вони заснували на Молдавщині мicтo Берлад, звідки й пішла їхня назва.

¹⁵⁰ Візія Богдана Хмельницького — самостійна Україна.

¹⁵¹ Париж і Ротердам — у цих містах забито С. Петлюру (Париж) i С. Коновальця (Ротердам).

¹⁵² Ярило й Лада — у старовинних українців бог весни й богиня кохання.

¹⁵³ Клечання — зелені галузки.

¹⁵⁴ Ельдорадо — з еспанського — казкова країна щастя, краси й добробуту.

¹⁵⁵ Стравінський Iгop — сучасний російський композитор українсько-польського походження.

¹⁵⁶ Стамповський Юрій — сучасний польський публіцист i музичний критик.

¹⁵⁷ Тремолі — переливчастий спiв.

¹⁵⁸ Бугай — нічний болотяний птах, що його голос подібний до бугаєвого бучання.

¹⁵⁹ Лесина душа — тут мається на увазі українська письменниця Леся Українка (1870—1913), що залишила про Волинь казкову драму “Лісова пісня”.

¹⁶⁰ Так пояснюють назви цих ягід.

¹⁶¹ Прерія — безкраї степи північної Америки.

¹⁶² Міт — леґенда, старовинний переказ, казка.

¹⁶³ Помона — в старовинних римлян богиня осінньої плідности садків.

¹⁶⁴ Спас i Маковій — свята на початку серпня, коли по церквах святять овочі, мед, мак i зілля.

¹⁶⁵ Леґенда, за якою матері померлих дітей не сміють куштувати яблук перед свяченням їx на Спаса.

¹⁶⁶ Мене, текел… — слова, що ними, за Біблією, було заповіджено загибель Вавилонського царства.

¹⁶⁷ Вересіль — вересень.

¹⁶⁸ Кастальське джерело — у старовинних греків джерело творчого надхнення.

¹⁶⁹ Силяби — віршова форма у тих мовах, що мають сталий наголос, напр., польська. Міцкевич Адам — національний польський поет (1798—1855).

¹⁷⁰ Шіллер Фрідріх — німецький поет (1759—1805).

¹⁷¹ Енеєві пригоди — тут натяк на поему “Енеїда” Котляревського.

¹⁷² Кітс Джон — англійський поет-лірик початків ХІХ в. Макарт Ганс — австрійський маляр декоративної барвистости з кінця XIX в.

¹⁷³ Мара — або Морена — богиня зими й смерти у поган, наших предків.

¹⁷⁴ Шпіль — по жидівськи “грай”; музиками на Правобережжі були здебільша жиди.

¹⁷⁵ Рушник і калач — дарунки при запрошенні на весілля від молодої.

¹⁷⁶ Як лорд упитися — вираз про дуже п’яного в англійців.

¹⁷⁷ Аперитиф — у французів випивка перед їжою.

¹⁷⁸ Вираз князя Володимира Святого про охоту старих українців випити.

¹⁷⁹ Празник — так на Правобережжі звуться гучні свя­та на честь храмового святого, що справляються здебільша восені.

¹⁸⁰ Люкулл — відомий своїми роскішними прийняттями —стародавній римський багатій.

¹⁸¹ Мзда — старослов’янське слово для платні, зapібкy.

¹⁸² Зубрівка — горілка, настояна на т. зв. траві зубрівці.

¹⁸³ Пилип — день пам’яти св. Пилипа, 14-го листопада, коли починається передріздвяний піст.

¹⁸⁴ Моло — штучний беріг морської пристані.

¹⁸⁵ Ізми — на “ізм” кінчається багато слів, що значать нові рухи, течії, погляди.

¹⁸⁶ Макабричний — мертвяцький.

¹⁸⁷ Зеніт — точка в небесному просторі над нами, Надір — під нами.

¹⁸⁸ Космос — всесвіт.

¹⁸⁹ Візія — уява, мрія.

¹⁹⁰ Пробівка —скляна вузенька довга склянка, що вживається в хемії.

¹⁹¹ Конваєр — рухомий пас на багатьох фабриках, що підвозить до робітника працю.

¹⁹² Ан ґро i ан деталь — купецькі вирази з фрацузького, що значать “гуртом і вроздріб”.

¹⁹³ Оаза — в пісковій пустелі місце, де є вода й рослинність; взагалі ж місце відпочинку для душі й тіла.

¹⁹⁴ Євангельський вираз Христа: “Що людині з того, як ввесь світ здобуде, а душу свою стратить?”