Іван Малкович

В ПЕРЕДЧУТТІ

Дитинку носить, Бога просить
і сни дитинчині — мені
розказує, і в напівсні
до ката (місяця) голосить.

І наслухає — ще не мама —
ще маменятко лиш, однак
тривоги тої — повне море…

Вслухаюсь в серденько так само:
тулюсь, шепчу йому про гори,
і вгадуємо долі знак.

[26 грудня 1987]