Іван Малкович

ПІСЕНЬКА ПРО ЧЕРЕШНЮ

На черешні, що зрубана
й спалена давно,
малий хлопчик до стовбура
прихилив чоло.
Якщо добре придивиться —
можете уздріть
на сорочці проти серця
черешеньки слід.

Сорочечка білесенька,
а личко, як без:
не бий, мамо, телесика —
цей слід відпереш.
Не бий, мамо, бо уранці
за тринадцять літ
ще раз буде на кошульці
від кісточки слід.

Ой та кісточка просвердлить
сорочку тонку,
ввійде вона у серденько,
як в черешеньку…

Хтось там сивий до стовбура
притулить чоло,
до черешні, що зрубана
й спалена давно.

[11 грудня 1981]