Іван Малкович

ВЕЧІРНЯ (ГУСЯЧА) БУКОЛІКА

стиха

темінь

снує

усе глибшу і глибшу
докопує вечір криницю

ось і гуси
вертають
з левади:

їхня крізь вечір вервечка
мов білий
тунель

мовби гуси

то вузлики з білою крейдою днів —

божі бутлі на біле

із левади ідуть
наслухають в собі
бубнявіння
іію кругліє й росте
покалатує з боку на бік
хилитає гусьми

придивись:

біле в білому зріє
і яріють жовтки —
сонця тиха розсада

ще тихіше
під ранок
снуються тумани:

розсипається з вузликів крейда —
розвіваються гуси навкруг
і зливаються з обрієм

тануть

підіймається сонце
з левади

де-не-де

лиш шкарлупи яєць

у траві

[11 січня — 6 лютого 1994]