* * *

Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.

Роман воли покидає,
Катерину переймає.

Ой став Роман жартувати
З відер воду виливати.

— Ой Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку.

Бо це вода не літняя…
В мене мати не рідная.

Бо це вода із Дунаю,
Буде бити, добре знаю.

Буде бити ще й лаяти,
Ще й Романом докоряти.

— Де ж ти, доню, барилася,
Що й вечерять спізнилася?

— Налетіли гусі з броду,
Сколотили мені воду.

А я стала-постояла,
Доки вода устояла.

— Брешеш, доню, вбрехалася,
Ти з Романом кохалася.

***

Джерело: Найкращі пісні України, "Майдан", К., 1992.