* * *

Ой на горі вогонь горить, (2)
Під горою козак лежить.

Накрив личко китайкою — (2)
Заслугою козацькою.

А в головах ворон кряче, (2)
А в ніженьках коник плаче.

Не плач, коню, надо мною, (2)
Не бий землі під собою.

Біжи, коню, дорогою (2)
Степовою, широкою,

Щоб татари не впіймали, (2)
Сіделечка не здіймали,

Сіделечка золотого (2)
З тебе, коня вороного.

Як прибіжиш під ворота, (2)
Стукни, грюкни коло плота.

Вийде сестра — розгнуздає, (2)
Вийде мати — заридає.

"Ой коню мій вороненький, (2)
А де ж мій син молоденький?"

Не плач, мати, не журися: (2)
Бо вже син твій оженився.

Та взяв собі паняночку — (2)
В чистім полі земляночку.

Та взяв собі дві світилки — (2)
В чистім полі дві горлички.

Та взяв собі два бояри — (2)
В чистім полі два явори".

Ой на горі вогонь горить, (2)
А в долині козак лежить…

***

Джерело: Найкращі пісні України, "Майдан", К., 1992.