Валерій КОРНЄЄВ

“БУВАЙ!”

З Роберта Фроста

Поза пусткою світу
Шлях ляже мені,
Й мені черевики
Не змуляють ніг.

І друзів у місті
Я славних лишаю,
Хай вип'ють добряче
І спати лягають.

Не думай, що в морок
Назовні я йду,
Як Єва й Адам,
Согрішивши в саду.

Забудьмо цю байку,
Бо звідси мене
Ніхто і ніщо
Туди не жене.

Лиш пісні слова
Мене кличуть, і знай –
Рушаю я геть,
Як козак за Дунай.

Я вернусь, як буде
Там гірш, ніж тепер,
Й скажу, що я взнав
З того, що я вмер.

5/6.08.1990