ЯК І Я ТЕЖ ЗАХОТІВ ВЗЯТИ УЧАСТЬ
У ПОЕТИЧНОМУ ЗМАГАННІ В БЛУА

Від спраги помираю над струмком.
Страх спить в собі, коли дратує спокій,
І смерть стара жене життя кийком
До Заратустри на горі високій,
На золотій корові ніцшеокій
Тече метафізичним молоком.

І б’є метафізичним молотком,
І дівчина визискує очима.
Все вже було надвечір під мостом,
Хвостата зірка провіщає зло хвостом,
Я є замком, якщо Господь дверима,
Якщо Господь дверима і якщо
Китайці знають шлях в ніщо.
Дівча мовчить і ніч зрадлива.
Краду чуже і віддаю своє
Поцілувати чи вкусити?
Явлене не є.

Дрібниці вічні. Істини мінливі.
Старого в Греції нема, нового в Палестині
Ні елліна, ні іудея під Хрестом.
Ні тих в Блуа які як я
Зі спраги помирали над струмком.

***