ПАЛЕСТИНА
(пори року)

7.

Залишали на потім для тих, що прибудуть полками,
Сонцестрельні чужини й солодких жінок із чужин.
Християнський сурмач в Палестині, жебрак, сарацин
Обростали коростою й брудом, і — смертно — гріхами.

Змій печерний і звір кінцесвітній згризали орнамент
Із пейзажу гірського знеможено вигнутих спин.
Обрій курява зводила з розуму, сипався кмин,
Навіть миші вмирали за віру із ними і з нами.

І понуро тяглися у валках тамтешні воли,
М'ясо всіяло степ, мужні воїни всі полягли,
А вцілілі — рабами вельможам, у бані чи в храми.

Ребра шкіру не гоять, у куряві пташка лежить:
Шкіра піниться біло — покора чи смерть — і за мить
Канделябри і люстри приводили діву до тями.

***