ПАЛЕСТИНА
(пори року)

Один циклічний рух, один спітнілий лоб
В трагічних бризках зір, і сам ти — цар Георгій…
                                              Ю. Бедрик

Дозволь мені кружляти над тобою…
                                              Ю. Андрухович

0.

Волохаті рослини, комахи вертають в міста,
Їхні прожилки живлять повітря і пахнуть вінками.
Кат і семеро інших хапали рослини руками,
Гасла діва на сонці — питали, чи справді свята,

Чи спокійна на вдачу, і рвали мережива та
Залишали на потім для тих, що прибудуть полками…
Канделябри і люстри приводили діву до тями,
Діва вергала тишу, немовби важкого хреста.

І боялася діва зачати у череві плід.
Діву вабило небо, важке і крихке, як магніт.
Починалася осінь, вертаючи діву до світу.

Не стара і не мертва, а просто якась не своя
Довго вештала діва — і дала дитині ім'я,
Оповивши Георгія славою божого гніту.

***