* * *

Дотик перкалевий. Місто торкає свідка.
Жити не нам, а людям за півнів третіх.
Надто тяжка, наче гроза, повіка.
Слово ab ovo — птах золотий на злеті.

Знов існування — довше, як свідок всує.
Пластика стін із судинами світла надсадного.
Простір міський заломлення світ руйнує,
Марить екстазом народження світу саду.

***