* * *

ти мій дощ ти коханець рослин ти суворий хлопчак
у сувоях сезонів пилюка що пахне жінками
ти стікаєш по тілу отак наче вперше отак
як полюють на ловах де зброя і кров і рани

сокровенне моє епілепсія вітру між крон
ти мій князь ти мій серп що в агонії знищує цноту
вавилонська блудниця що будує новий вавилон
я стаю тобі сарна ти на мене полюєш достоту

як полюють птахів зауваживши колір очей
я кохаю тебе як лиш жертва уміє кохати
я всотала тебе з поцілунком ти мій апогей
я лежу і стікаю душею на літепло м'яти

***