* * *

Як впізнати тебе серед каменів цих,
Що тремтять на узгір'ї, як крила пташині.
Предковічні слова — у пісках золотих,
I у тій, що у тілі Адамовім, глині.

Я кохаю тебе. Я минаю тобі.
Я старіюся тихо, поволі, дитячо.
I каміння, як крила на спинах горбів,
Розбруньковують душу свою янголячу.

***