* * *

Занепад свiтла. Споконвiку — лiс.
I голосiння листя в високостi.
Бездонна мука простору. Колiс
Тут не буває. Пiднебеснi гостi
Сюди приходять з крилами, як сни,
Бо ангелам не вiльно залишати
Своїх слiдiв. Як з осенi, з весни
Стоїть безлистий дуб — i хоче спати.

***