Євген Гуцало
* * *
Защебетала за вікном ластівка,
збудила в ліжку синову усмішку,
збудила в ліжку синові обійми,
здатні вмістити всю безбережність світу.
На тоненьких гілках надії,
які завжди зеленіють в моїй душі,
спочиває сьогодні лазорівка — голуба синиця,
щоб завтра податись у мандри.
***
|