НА БЕРЕЗІ БЛАКИТНОГО І ЗЕЛЕНОГО МОРІВ

Моря — зелене та блакитне.
Зелене в обріях стоїть.
Блакитне над зеленим квітне,
іскриться і палахкотить.

Зелене — жайворонком сяє,
смарагдом ллється і кипить,
і наслухає, наслухає,
як угорі мовчить блакить.

Блакитне — світиться й палає,
Блакитне – котиться, тіка,
Крильми напруженими має —
од вибалка аж до горбка.

Зелене — солодко, врочисто
завмерло — й на коротку мить
хор жайворонків променистих
пречисте угорі гримить!

І сум у радість переходить,
і в ласку переходить гнів…
Течуть, течуть органні води
моїх небес, моїх полів.

Моря — блакитне і зелене…

***