Людмила ГНАТЮК

* * *

Співом птаха відгрітого,
Списиком трави зеленим,
Брунькою, життям налитою,
Увійшла весна у мене.
Увійшла,

  переполохала,

Зачепила кожну жилку!..
Як Даная ніжно охнула,
Спивши золоту дощинку…
Затяжів мій сад від променя,
Щоб зненацька в день травневий
Всім на подив,

  на захоплення

Розродитися рожево!

* * *

Джерело: Л. Гнатюк. “Миттєва слабість” — Київ, "Економіст", 1998.