Василь Герасим'юк

* * *

Мою смереку хто послав на муки?
Сніг а неї обтрусив – ховав свій слід.
І пада сніг з її колючих віт
на голову мою. В порожню сутінь

ховаю погляд… Хай порветься нить
одвічна.

Вже не попіл калатає,

а сніг…

   Але вини не відчуває

душа. Прощення ні в кого просить.

* * *

Джерело: Валерій Корнєєв, з дозволу автора.