Василь Герасим'юк

* * *

Змалку вдихнув
те, що вдихнув,
решту – із книжки,
Пишуть, що ми –
люди із тьми,
браття-опришки.

Пишуть: не знав.
Пишуть: продав.
Пишуть: заспався.
Недослужив.
Недопропив.
В цьому біда вся?

Мати моя,
мати твоя,
кожного мати
сина родила –
не холуя –
можна й згадати.

Легко, як два
множить на два, –
з ранку до ночі,
ну а вночі
сплять паничі,
наш брат не хоче.

Щось загуло,
щось потекло,
щось запалало.
Пишуть: було.
Значить, було.
Пишуть: пропало.

* * *