Василь Герасим'юк

* * *

Ти в руки не береш

  сокиру або кріс,

але й тобі кортить

у зрубі весняному,

як предку,

  що рубав по всій Європі ліс,

на великодній час

вернутися додому.

Покличе ця пора,

    якою б не була!

Ти знову прилетиш

  і вже не скажеш: звідки.

Бо матір,

 що тебе на світ цей привела,

лякають нині

  світ, і зруб, і заробітки.

* * *