Василь Герасим'юк

* * *

Зіпершись о стіну з гнилих бервен,
він солов'їні згадує рулади:
“О будь благословен! Навік спасен,
хто йшов з тобою в роки страху й зради”.

Він згадує їх лиця в тьмі печер:
на них нема печаті зради й страху.
“Я знаю, хлопці, тяжко вам тепер
відвідати Кайяфу”.

* * *