Василь Герасим'юк

* * *

Коли з'явилась лая псів
і забрехала,
між ними ти своє посів.
Душа сховала

свої обгризені часи
в старі бесаги,
а що залишилось – на пси!
На злі ватаги!

Трепети сивої сини
зазнали скрути...
Неначе іншої ціни
не може бути…

* * *