ПОВЕРНЕННЯ

5.

Коли в твої вікна не вдариться жоден хрущ,
Коли весна аніруш, і триває лютий,
Купи собі лютню. І голос, як камінь, зруш,
І вийми з-під нього душу. І так покутуй
Одну високосну ніч на чотири роки.
І кроки зроби чотири у сторону світу,
З котрої тобі найдовше ніхто не писав. І поки
Матимеш силу — плач. А потім сповідуй
Усю чорноту неба і білизну снігів,
Змінюй білизну, колір очей і звички.
Гроші віддай на вбогих, а молитви — на богів,
Для себе сховавши хіба що грімничну свічку.
Коли буде тісно — шкіру зі себе скинь,
Соромно бути роздягненим, голим — просто.
Лиши собі горду постать і спалюй тінь,
І відчувай непоборну потребу росту.

***