* * *

Іноді берег буває лише один.
Дерев протікання крізь осінь —
то тільки омана.
Листок у волоссі посвідчить,
що ніжна кохана
У снах
не тебе
малювала на спинах рибин.

Тонкі його риси і рухи його тверді,
Він знає напевно,
що світ — то блукаючий острів.
А ти обіпрешся
хіба що на сумніву костур,
І що тобі з того,
що вмієш іти по воді.

***