***

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю - забрали з собою.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Підманули Галю - забрали з собою.

"Поїдемо з нами, з нами, козаками,
Луччє тобі буде, як в рідної мами.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Луччє тобі буде, як в рідної мами".

Везли, везли Галю темними лісами,
Прив'язали Галю до сосни косами.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Прив'язали Галю до сосни косами.

Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,
Підпалили сосну від гори до низу.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну від гори до низу.

Горить-горить сосна, горить і палає,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє:

"Ой хто в лісі чує, нехай той рятує,
Ой хто дочок має, нехай научає.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.

А хто дочок має, нехай научає -
Та й темної ночі гулять не пускає.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Та й темної ночі гулять не пускає".

Обізвався козак: "Я в полі ночую.
Я твій голосочок здалеку почую.
Ой ти Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалеку почую".

***

Варіант:
Той хто в лісі буде, хай мене почує,
Той хто дочок має, хай їх научає.