Анатолій Дністровий

* * *

Праворуч — тільки сон, ліворуч…

Боже, збав нас, —

нервова нагота, худюща, мов свіча.
З горлянок протяг дме.

Коли в тумані спав час —

ліпили нас для втіх, а вийшло — для меча.

Коли ж учились жить — нас смикали за нитки:
потрібно йти вперед, або ж іти назад.
А ми пішли уверх, як неслухняні дітки.
Господь нам показав свій благородний зад.

1997

Джерело: Юрій Мачуха.